Волонтерство на
лоні природи
Про те, чому національні парки та заповідники потребують волонтерів, та який досвід волонтерського менеджменту мають білоруські колеги.
У рамках курсу з роботи з волонтерами для працівників національних парків і заповідників ми поспілкувалися з працівниками білоруського національного парку «Біловезька Пуща»: Григорієм Терентьєвим (координатором програм), Сергієм Юрковським, Дмитром Пилиповим (координатором волонтерів). Курс проходив 15-19 червня 2019 року на Закарпатті. Хлопці мали змогу навчитися волонтерському менеджменту, перейняти український досвід, поділитися власним і отримати менторську підтримку.
Чим ваш заповідник особливий?

Сергій: Біловезька Пуща унікальна тим, що вона одна з небагатьох природоохоронних установ збережених в оригінальному, органічному вигляді, занесена в список ЮНЕСКО. На території збереглися унікальні старі лісові масиви, заповідні діброви, а ще там розташоване одне з найбільших боліт в Європі. У заповіднику живе 560 зубрів. Зараз, у Біловезькій Пущі реалізовуємо проект Франкфуртського зоологічного товариства з відновлення водно-болотних угідь.


Які є проблеми у заповіднику, чи плануєте залучати волонтерів для їх вирішення?

Сергій: Волонтерів залучаємо тільки до наукової діяльності: дослідів, експериментів, обліку тварин. У 2014 році залучали волонтерів до будівництва греблі без використання техніки. Також є проект з дослідження популяції борсуків, які мешкають на території Біловезької Пущі. Місця, де вони мешкають, уже визначено. Волонтери розставляють фотопастки, а потім обробляють дані.

Григорій: Зараз ми готуємо проект, спрямований на залучення волонтерів у розв'язання проблем національного парку. Це зокрема поліпшення інфраструктури та культурного середовища. Дотепер, у більшості випадків, досвід роботи з волонтерами полягав в організації фестивалів. Такої практики, щоб волонтери були залучені на постійній основі немає. Завдяки отриманому у проекті досвіду ми прагнемо залучати волонтерів до стабільної діяльності. Плануємо розпочати на невеликій ділянці заповідника, подивитися на ефект. Звичайно, якщо результати задовольнятимуть, ми будемо розвиватися у цьому напрямку. Стійка мета — показати керівництву парку, що від волонтерів може бути практична користь.
Волонтерство може бути вигідним енергоресурсом: вплинути на створення нових еко-маршрутів і сприяти розвитку туризму.
Ваш досвід роботи з волонтерами, яким він був?

Сергій: Були моменти, коли ми недостатньо інформували волонтерів про те, що ми взагалі їм пропонуємо. Через це люди не розуміли, куди йдуть і навіщо. У цілому, якщо говорити про мінуси роботи з волонтерами в Білорусі, то це проблема вигорання та одноразової залученості до волонтерської діяльності. Деякі починають волонтерити, не переймаючись про результати. Вони хочуть хайпу або показати себе з кращого і потрапити на телебаченні. Є, звичайно ж, і позитивні моменти. На щастя, білоруси готові відгукнутися на волонтерські акції, такі, наприклад, як «Година Землі». Спочатку мало хто розумів навіщо це. Але нам вдалося пояснити користь, знайти спільну мову з людьми і провести акцію.

Григорій: Зараз ми намагаємося залучати якомога більше волонтерів.
Нині спостерігаємо позитивну тенденцію: волонтерський рух росте, особливо в екологічній сфері. Звичайні прибирання території об'єднують людей, які приходять поспілкуватися з однодумцями. Утім, іноді досі не виходить мотивувати волонтерів залишатися з нами, допомагати заповіднику стабільно.
Чому ви вирішили приїхати на наш курс, що для вас було новим, що будете запроваджувати у себе?

Дмитро: Приїхали на запрошення наших партнерів, Декабристів. Для нас курс виявився дуже корисним, адже робота з волонтерами — це один з ключових моментів, які ми наразі прагнемо впроваджувати. Дуже важливо, що кейси, представлені на курсі, були не суто теоретичними, а практичними. Ми впевнені, вони допоможуть нам у роботі.

У нашому актуальному проекті (табір, який проходитиме у Бресті) ми вже використовуємо набуті знання щодо того, як залучати волонтерів, комунікувати з ними, мотивувати, як визначати завдання і користь.
Григорій: Дуже круто, що ми приїхали сюди командою. Втішає рівень організації та сама програма курсу. Ми можемо одразу використовувати отриману інформацію у своєму проекті. Завдяки курсу бачимо ті моменти, які не враховували під час розробки. Одразу починаємо використовувати ті інструменти, які допоможуть удосконалити проект. Ми відразу можемо обговорити, де і що використати, а що для нас навряд спрацює. Це перша програма, у котрій професійно навчають волонтерського менеджменту, звертають увагу на важливі моменти, що ми їх раніше не помічали.
Якщо волонтер захоче до вас долучитися, як він може це зробити?

У різних соціальних мережах: Facebook, Instagram. Ми відкриті, у силу наших можливостей готові допомогти кожному.

Також запрошуємо на Міжнародний волонтерський табір «Контакт», який проходитиме в нашому заповіднику. Буде багато різних цікавинок, обмін досвідом, адже учасники приїдуть із різних країн, зокрема, Німеччини, України, Білорусі.
Матеріал підготовлено в рамках проекту International Volunteer Exchange, що реалізується Українською Волонтерською Службою та громадською організацією Dekabristen e.V.
Вікторія Зацнова
Проектна менеджерка Української Волонтерської Служби
Поліна Гоч
Журналістка Української Волонтерської Служби
Як тобі матеріал?
Нічого нового.
Цікаво!
Надихнуло волонтерити!
Поширити!
Інші статті