СПЕЦПРОЕКТ АГЕНТИ ВОЛОНТЕРСТВА
Думай глобально, дій локально
Змінювати країну варто спершу на місцях, але і тут є певні нюанси. Коментарі Агенток про активізм у маленьких містах і особисті мотивації діяти.
Зміни в країні починаються з кожного її громадянина, тому локальне волонтерство є важливою складовою у побудові культури волонтерства на рівні держави. Агентки Волонтерства про виклики та результати.
Марія Шейко, Заліщики, Тернопільська обл. (нас. 9,5 тис. жит.):
У маленьких містах співпраця мала би бути легша, адже всі знайомі один з одним. Проте, саме через це часто виникає проблема впливу середовища: розворушити людей, які надають перевагу серіалам, а не соціально важливим заходам — виклик. Коли я розповідаю громаді про актуальні заходи та проекти, часто не бачу жодної зацікавленості чи хоч якого фідбеку. У мене виникає питання: «Що ж я роблю не так?» Але проблема в тому, що люди мало орієнтовані на розвиток. Крім того, активісти, що стають лідерами серед прогресивної молоді, загрожують авторитету місцевих політичних діячів. Депутати блокують громадські ініціативи, тому в таких умовах втілювати ідеї стає ще складніше.
Виявилося, справа не у відсутності можливостей, а в байдужості та ліні.
В університеті я була членом студентського парламенту. Тоді й познайомилася з Романом Білокінським із організації Будуємо Україну разом. Мені сподобалася його ідея створити молодіжний центр у Заліщиках. Я вирішила допомогти і стала волонтером БУРу. Завдяки їхній команді, місцевим і приїжджим волонтерам із минулого року в місті функціонує молодіжна платформа «Вулик». Команда «Півострів змін» весь рік вкладала туди сили, час, фінанси. Урешті-решт, вдалося згуртувати молодь міста та створити якісний майданчик. Виявилося, справа не у відсутності можливостей, а в байдужості та ліні. На жаль, наразі нашу діяльність намагаються припинити. 15 липня ми надіслали листа до Міністерства молоді та спорту України із проханням посприяти в отриманні дозволу на продовження оренди приміщення, яке в нас забрали місцеві депутати.
Софія Макаренко, Горішні Плавні, Полтавська обл. (нас. 52 тис. жит.):
У Горішніх Плавнях зареєстровано багато громадських організацій. Практично діє тільки близько п'яти. Активних три. Дві з них досить вузькоспрямовані. Через це співпраця налагоджена слабко. Я мріяла прибрати ідею конкуренції і таким чином вчитися досягати спільних результатів. Міській раді це не дуже сподобалося. Палка з двох кінців. Для них ця конкуренція була вигідна. А від дозволу мера та депутатів залежить дуже багато. Потрібно зібрати й підписати багато папірців, тільки щоб провести захід. У великих містах легше знайти однодумців — в маленьких містах підтримка мінімальна, хоча всі й один одного знають.Подібна ситуація і з вуличними активностями. У нас багато велосипедистів. Виділилася ініціативна група. Я розробила план, де можна прокласти доріжки. Міська рада то затвердила, але ніхто нічого не робить. Є лише таблички та знаки, де теоретично мали бути велотраси.
Волонтерити я почала у 9 років, наслідуючи своїх старших сестер. Одна з них пішла у Парламент дітей. Я про це, зрозуміло, нічого не знала, бо була мала. Та згодом, коли до неї приєдналися й інші сестри, мені стало цікаво: що ж вони там роблять? На одну з подій я просто-таки напросилася. І... мені сподобалося! З часом у Дитячій Раді стало некомфортно. Наші ініціативи комітетом вислуховувалися, але згодом ми були вимушені їх виконувати не так як планували, а в зовсім інший спосіб і примусово. Довго я там не затрималася. Пізніше вирішила вступити до громадської організації «РОДІОС». Там ми одразу здружилися. Усе почалося з «Клубу соціальних ігор». Мене це так захопило, що я всіляко намагалася поглинати нові знання, допомагати, долучатися до ініціатив. У 15−16 років я почала відповідати за роботу з молоддю. Створюючи зустрічі та проводячи заходи, я навчилася самоорганізації та плануванню. Але найціннішим досвідом стало відкриття кіноклубу «Відкрий очі». Після кожного перегляду фільму, ми проговорювали проблематику й робили висновки. Вести обговорення нам допомагала психологиня. Проект фінансували протягом року.
Марія Шейко, Заліщики, Тернопільська обл. (нас. 9,5 тис. жит.):
Я подаюся на проекти для того, щоб обмінюватися досвідом й ефективніше змінювати реалії. Агенти Волонтерства з'явилися у моєму житті дуже вчасно. Саме тут я навчилася самоорганізації, тайм-менеджменту та залучення коштів до проектів. Одним із найцінніших здобутків стало розуміння особливостей роботи в команді, планування та делегування обов'язків, а не виконування усього власноруч. Було багато практичного досвіду, море емоцій, нові знайомства — цей проект дав мені найбільше з-поміж усіх, в яких я брала участь. Нині знання, що я отримала завдяки Агентам, дуже допомагають мені у роботі з «Вуликом».
Дівчата на навчальних модулях програми Агенти Волонтерства
Софія Макаренко, Горішні Плавні, Полтавська обл. (нас. 52 тис. жит.):
Після Агентів Волонтерства я влаштувала собі канікули. Хотілося відпочити. Наприкінці весни я працювала вожатою у дитячому таборі, але й там встигла провести лекції про волонтерство. Опісля цього деякі діти спробували волонтерити (!) і надіслали мені листи з розповідями про свої враження. Окрім того, в таборі знадобилися й інші знання, які я привезла з проекту УВС: чого лише варті енерджайзери та тімбілдінги! До дня Незалежності планую активізуватися у громадському секторі. Розглядаю деякі варіанти як саме це можна зробити.
З однієї іскри можна запалити вогнище. А в нас було і є аж дві іскри, тому ми палимо ватру.
Марія Шейко, Заліщики, Тернопільська обл. (нас. 9,5 тис. жит.):
Через урбанізацію після навчання молодь рідко повертається до маленьких містечок та селищ. Це логічно. Але! Я ж повернулась. І Роман Білокінський також. Ми не здаємося. Як і раніше, прагнемо змін. Я продовжую працювати із молоддю. Також намагаємося налаштувати зв'язки в секторах влади-громади-бізнесу.

Пам'ятаю, мене запалила лекція отця Андрія Зелінського. Він вселив у мене віру в те, що від однієї іскри можна запалити вогнище. А в нас було і є аж дві іскри, тому ми палимо ватру.
Шукаєш де поволонтерити чи не знаєш активістів у рідному місті?
Долучайся до локальних волонтерських спільнот і включайся у зміни!
Оля Сиротюк
Журналістка Української Волонтерської Служби
Лу Мартинець
Фотографиня Української Волонтерської Служби
Як тобі матеріал?
Нічого нового.
Цікаво!
Надихнуло волонтерити!
Поширити!
Інші статті