Спецпроект Агенти Волонтерства
Я ментор: інтерв'ю з Олексієм Ярильченко
Герой цього матеріалу Олексій Ярильченко, ментор учасників із південних областей: про підходи у роботі, зв'язок з учасниками та мотивацію.

У серії випусків «Я ментор» розказуємо про наставників у проекті «Агенти Волонтерства». Протягом дев'яти місяців проекту 50 учасників з кожної області України мали свого напутника, з яким вирішували кейси програми, консультувалися й дружили.

Ukrainian Volunteer Service — організація-магніт: притягуємо активних, самозарадних та небайдужих до викликів людей світу, аби розвивати українське суспільство, один одного та самих себе.

Трішки про наставника: громадський активіст, засновник проекту Studwatch Ukraine, завдяки якому студенти розслідують корупційні схеми в університетах.

Після початку війни на сході України переїхав з рідного Донецька та допомагав із евакуацією людей й їх адаптацією до нового міста та життя.

Згодом, навчаючись у Київському політехнічному університеті, розслідував корупцію в Товаристві Червоного Хреста, де за гуманітарну допомогу нелегально стягувалися кошти.

Один із останніх проектів, який вартий розповіді про нього — висвітлення роботи й використання коштів у НТУУ «КПІ», про що заговорили найбільші ЗМІ країни.
Як UVS знайшов тебе, а ти UVS?
Ми познайомилися у 2017, на програмі «Літо змін» (поїздки в Одеську область розвивати волонтерство в селах). Було літо, я ще тоді мав вільний час: щойно закінчив університет і вийшов зі студентської ради, сказавши однодумцям, які також боролися проти «правильних порядків», що система залишається, а сил на неї витрачається багато. Я втомився від неефективного вкладання часу та ресурсів, тому так, «Літо Змін» було дуже особливим тайм-брейком. Ми здружилися, а потім час від часу перетиналися на різних проектах.
Чому вирішив стати ментором в програмі «Агенти Волонтерства»?
Дуже нерозумно збирати й комбінувати знання, але не ділитися ними. У мене є певний багаж експірієнсу (досвіду), який я поназбирував за час своєї діяльності. Він то, правда, досить специфічний. Я б не хотів, щоб моя команда коли-небудь робила те, чим займаюся я, але все ж цей досвід є.
Чому ти цим займаєшся?
Мені жити у цій країні — я хочу, щоб вона змінювалася. Зараз мені не комфортно, не подобається те, як все працює. Хочу, щоб людям було затишно й зручно, хочу змін. Але ж сам я їх втілити не зможу, та й не повинен. Власне тому і передаю досвід, допомагаю Агентам, які працюватимуть на місцях.
Мені жити у цій країні — я хочу, щоб вона змінювалася.
Зараз мені не комфортно, не подобається те, як все працює.
Хочу, щоб людям було затишно й зручно, хочу змін.
Чи є якась межа між тобою та твоєю командою (11 учасників з південних областей)?

Жодної.
Ми звикли до цієї «дуже радянської моделі», коли є вчитель і є учні, які закрили роти, сидять і слухають. Це не зовсім правильний підхід, особливо, у соціальній сфері.

Ми всі вже робимо проекти, плануємо робити ще більше. Навіть знання у нас однаково великі, але по-своєму різні. Це не модель «Я лектор» і зараз я втиратиму вам якусь дичину. У нас утворилася синергія: багато спілкуємося й обмінюємось.

Агенти вмотивовані, заряджені, горять тим, чим лише починають займатися. Я ж, побитий життям активіст, уже більш прагматичний в підходах. Намагаюся показати те, як знайти цей перетин, адже треба розуміти, як і що можна змінити, але так, аби не вмерти по дорозі.
Які особливості роботи ментора?
При порівнянні менторів «Агентів Волонтерства» із активістами, можу відзначити, що ця «посада» — про довгостроковість та відповідальність. Ми працюємо над проектом уже четвертий місяць, попереду ще два (було на момент третього березня). У нас є можливість протягом півроку спостерігати за трансформуванням Агентів та їх проектів. Тобто ми, своєрідні помічники як організаторів, так й учасників, сприймаємо все, що відбувається органічно. Спостерігаємо розвиток і бачимо, що кульгає, де учасникам не вистачає підтримки, де потрібна порада і, звичайно, всіляко намагаємося зарадити.
Менторство — це про довгостроковість та відповідальність.
Ти готовий продовжувати менторити і після закінчення проекту?
Думаю, що ми вже настільки законнектилися, що в будь-якому випадку підтримуватимемо зв'язок.
Ти розповідаєш так, наче все дуже легко, та час признаватися і розповідати й про складнощі й перепони, які траплялися на твоєму шляху?

Найболючіше бачити людей, які роблять крутезні штуки, але надто порівнюючи себе з іншими, нехтують власними досягненнями. Через власний розпач дуже важко знайти правильні слова, особливо якщо людина, упевнившись у своє, перестає чути підбадьорення. Це й тебе вводить у певну «депресію», адже ти співпереживаєш кожному падінню чи злету, як своєму.

Також важко, коли в учасників виникають проблеми з утіленням проекту: ти наче й маєш допомогти, аби в тобі не розчарувалися, але з іншого боку — не повинен дуже влізати, аби дати змогу Агенту самотужки розв'язувати свої проблеми. Я не куратор: мені важливо не так те, аби вони одразу реалізували свої проекти, як те, щоб вони повірили в себе, отримали необхідні навички й продовжили свою справу.

Я не куратор: мені важливо не так те, аби вони одразу реалізували свої проекти, як те, щоб вони повірили в себе, отримали необхідні навички й продовжили свою справу.
Чи мав ти подібний досвід до проекту?
Я і раніше працював з людьми, навчав роботи з антикорупційним сектором. Також був інструктором з тактичної медицини працював з солдатами протягом 2015-2017 років. Зараз мені це дуже допомагає в роботі з командою (сміється).
Що ти візьмеш з собою після закінчення програми?
Натхнення.

Коли ти довго працюєш в одній сфері, бачиш її проблеми, крутишся в них, часто губиться той первинний імпульс, заряд. В один момент з бажання щось робити повстає обов'язок. Починаєш запитувати, а кому це треба? Певно що комусь, та й треба. А чому ми продовжуємо цим займатися? Бо колись це було важливо...

Тут, у менторстві, знаходжу ту нитку, яка пов'язує мене з тим, що я роблю, для кого і чому.


Оля Сиротюк
Журналістка Української Волонтерської Служби
Лу Мартинець
Фотографиня Української Волонтерської Служби
Як тобі матеріал?
Нічого нового.
Цікаво!
Надихнуло волонтерити!
Поширити!
Інші статті