Як волонтерам дбати про себе та чому відмовити в допомозі — нормально

«Ви волонтери, тому повинні нам допомогти»

Волонтерство зараз сприймається як факт належний і обов’язковий.

Люди можуть забувати, що волонтерство — це допомога добровільна, і в них виникають завищені очікування від тих, хто свою допомогу пропонує.

Резервуар можливостей

Уявіть, що ваші можливості можна вмістити в резервуар на 100, 1000 чи 10000 л енергії (для кожного – свій поріг). Є різні задачі: почистити зуби – 2 л, вигуляти собаку – 10 л, відвезти продукти підопічний бабусі – 100 л.

Коли ви допомагаєте, ваш резервуар потрохи вичерпується. Як тільки він стає пустим, з’являються страх, тривога, виснаження і безсилля. Тому важливо поповнювати резервуар, аби залишитися в силі далі робити добрі справи.

Контакт з собою

Перш ніж взятися за певний запит, спитайте в себе:

Чи маю я для цього достатньо ресурсів (власних і своєї організації)?
Чи можливо виконати запит із урахуванням ваших фізичних можливостей, логістики, доступності тощо?
Які є ризики, зокрема, наскільки безпечно виконувати запит?

Це нормально, якщо у вас немає достатньо ресурсів на допомогу, тож якщо сумніваєтеся, не обіцяйте допомогти.

Вина відмови

Реакція людини на відмову непередбачувана. Варто бути готовими, що деякі люди не зрозуміють вашої відмови. Ви можете пояснити причину, запропонувати людині альтернативи, як можна вирішити її запит. Але не дозволяйте знецінювати себе та свою роботу.

Волонтери — супергерої нашого часу

Проте навіть супергерої не можуть охопити все. Ви завжди маєте вибір, допомагати стільки, скільки вміщує ваш резервуар. Пам’ятайте, як багато ви вже зробити та продовжуєте робити кожного дня. Це більш ніж достатньо.