Волонтерку Української Волонтерської Служби Маргариту Харенко незаконно утримують у російському СІЗО
Команда УВС
Маргариту Харенко, волонтерку Української Волонтерської Служби та жительку тимчасово окупованого Мелітополя, яку російська влада незаконно засудила до 20 років позбавлення волі за сфабрикованим обвинуваченням у «шпигунстві», зараз незаконно утримують у СІЗО №3 міста Новочеркаськ Ростовської області (РФ).
Про це повідомила її подруга Єлизавета у коментарі виданню ZMINA.
Ми слідкуємо за станом справи Маргарити та знаємо, що її рідним зараз вдається виходити із нею на звʼязок. У цьому матеріалі розповідаємо історію Маргарити.

За словами Єлизавети, Маргарита подала апеляційну скаргу на вирок.
«У неї вада серця, тому їй важко, але вона тримається. Її тримають у камері, що розрахована на двох. Умови там більш-менш прийнятні. Коли її утримували в Ростові, то в камері перебувало 14 людей, тож вона змушена була спати на підлозі», – розповіла Єлизавета.
Зараз рідні можуть передавати Маргариті необхідні речі, а також вона має змогу замовляти продукти й товари першої потреби у тюремному магазині.
Нагадаємо, що Маргариту викрали 9 січня 2023 року з власного будинку у Мелітополі. Спочатку її утримували у місцевій установі виконання покарань №144, потім перевезли до СІЗО в смт Якимівка. Проти неї сфабрикували справу за ч. 2 ст. 282 Кримінального кодексу РФ («екстремізм»).
Хоча під час судового засідання 30 березня 2023 року не було представлено жодних доказів провини, росіяни продовжили її утримання.
У квітні 2024 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок: 20 років позбавлення волі для Маргарити Харенко та 16 років — для її співгромадянина, спортсмена Сергія Авраменка. Їх безпідставно звинуватили у “замаху на російського військовослужбовця”, а Маргариту — додатково у «шпигунстві» та нібито причетності до організації «СІЧ-С14».
До початку повномасштабного вторгнення Маргарита працювала фармацевткою в аптеці Мелітополя.
Вона завжди була поруч із людьми — допомагала безпритульним, літнім людям, брала участь у проєкті «Мій телефонний друг», долучалася до волонтерства на усіх акціях спільноти Української Волонтерської Служби у місті, які організовувала її подруга Єлизавета. Вона згадує:
«Маргарита була найактивнішою волонтеркою у спільноті. Дуже мила, відкрита, спокійна, ніколи не конфліктувала. Завжди була готова допомагати».
Під час повномасштабного вторгнення Маргарита залишалася у місті. Працювала в аптеці, допомагала шукати необхідні ліки для мелітопольців.
Коли аптеку закрили, пішла працювати адміністраторкою у спортивному залі. Після цього її здали окупаційній владі через проукраїнську позицію та активність у соцмережах.
Ми досі не знаємо, скільки ще українських волонтерів перебувають у неволі.
За даними Координаційного штабу та Офісу Омбудсмана, станом на початок 2025 року близько 20 тисяч цивільних українців незаконно утримуються Російською Федерацією.
Громадська організація «Нумо, сестри!» має підтверджену інформацію лише про 31 жінку в полоні.