Волонтерку Української Волонтерської Служби Маргариту Харенко незаконно утримують у російському СІЗО

Команда УВС

Маргариту Харенко, волонтерку Української Волонтерської Служби та жительку тимчасово окупованого Мелітополя, яку російська влада незаконно засудила до 20 років позбавлення волі за сфабрикованим обвинуваченням у «шпигунстві», зараз незаконно утримують у СІЗО №3 міста Новочеркаськ Ростовської області (РФ).

Про це повідомила її подруга Єлизавета у коментарі виданню ZMINA. 

Ми слідкуємо за станом справи Маргарити та знаємо, що її рідним зараз вдається виходити із нею на звʼязок. У цьому матеріалі розповідаємо історію Маргарити.

Маргарита Харенко

За словами Єлизавети, Маргарита подала апеляційну скаргу на вирок.

«У неї вада серця, тому їй важко, але вона тримається. Її тримають у камері, що розрахована на двох. Умови там більш-менш прийнятні. Коли її утримували в Ростові, то в камері перебувало 14 людей, тож вона змушена була спати на підлозі», ­– розповіла Єлизавета.  

Зараз рідні можуть передавати Маргариті необхідні речі, а також вона має змогу замовляти продукти й товари першої потреби у тюремному магазині.

Нагадаємо, що Маргариту викрали 9 січня 2023 року з власного будинку у Мелітополі. Спочатку її утримували у місцевій установі виконання покарань №144, потім перевезли до СІЗО в смт Якимівка. Проти неї сфабрикували справу за ч. 2 ст. 282 Кримінального кодексу РФ («екстремізм»).

Хоча під час судового засідання 30 березня 2023 року не було представлено жодних доказів провини, росіяни продовжили її утримання.

У квітні 2024 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок: 20 років позбавлення волі для Маргарити Харенко та 16 років — для її співгромадянина, спортсмена Сергія Авраменка. Їх безпідставно звинуватили у “замаху на російського військовослужбовця”, а Маргариту — додатково у «шпигунстві» та нібито причетності до організації «СІЧ-С14».

До початку повномасштабного вторгнення Маргарита працювала фармацевткою в аптеці Мелітополя.

Вона завжди була поруч із людьми — допомагала безпритульним, літнім людям, брала участь у проєкті «Мій телефонний друг», долучалася до волонтерства на усіх акціях спільноти Української Волонтерської Служби у місті, які організовувала її подруга Єлизавета. Вона згадує:

«Маргарита була найактивнішою волонтеркою у спільноті. Дуже мила, відкрита, спокійна, ніколи не конфліктувала. Завжди була готова допомагати».

Під час повномасштабного вторгнення Маргарита залишалася у місті. Працювала в аптеці, допомагала шукати необхідні ліки для мелітопольців.

Коли аптеку закрили, пішла працювати адміністраторкою у спортивному залі. Після цього її здали окупаційній владі через проукраїнську позицію та активність у соцмережах.

Ми досі не знаємо, скільки ще українських волонтерів перебувають у неволі.

За даними ​​Координаційного штабу та Офісу Омбудсмана, станом на початок 2025 року близько 20 тисяч цивільних українців незаконно утримуються Російською Федерацією.

Громадська організація «Нумо, сестри!» має підтверджену інформацію лише про 31 жінку в полоні.